Простоцвіт

Життєва моя стежка вкрилась квітами,
вічноцвітущими у будніх полі-снах.
Та десь поміж глибин, та між зенітами,
і десь на тропіках чи полюсах

мій виднокіл, аж на самому обрію
ще тлітиме бажанням висоти:
пересікнути мрії екваторію,
та течію невдач переплисти.

І знати, що мій крок не стане хибним,
і відчувати магію ночей,
і чути істину у говорінні стихлім,
і в людях дійсно бачити людей.

 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте