Простоцвіт
Життєва моя стежка вкрилась квітами,
вічноцвітущими у будніх полі-снах.
Та десь поміж глибин, та між зенітами,
і десь на тропіках чи полюсах
мій виднокіл, аж на самому обрію
ще тлітиме бажанням висоти:
пересікнути мрії екваторію,
та течію невдач переплисти.
І знати, що мій крок не стане хибним,
і відчувати магію ночей,
і чути істину у говорінні стихлім,
і в людях дійсно бачити людей.
вічноцвітущими у будніх полі-снах.
Та десь поміж глибин, та між зенітами,
і десь на тропіках чи полюсах
мій виднокіл, аж на самому обрію
ще тлітиме бажанням висоти:
пересікнути мрії екваторію,
та течію невдач переплисти.
І знати, що мій крок не стане хибним,
і відчувати магію ночей,
і чути істину у говорінні стихлім,
і в людях дійсно бачити людей.
0 коментарів