***

Відчувати з тобою все: 
шепіт моря, туманний спів,
вже нічого мене не спасе 
від п’янких чар твоїх вітрів. 

І торкаючись твоїх плечей,
забувати з тобою все,
від п’янких чар твоїх очей
вже нічого мене не спасе.

Ми ще ті і вже зовсім не ті, 
але все ж не прониклись журбою,
бо я знаю, що зорі в пітьмі 
все ж засяють для нас із тобою!

Спів Невади, міста вечірній вогонь -
відшукаю у тобі все!
Від п’янких чар дотиків твоїх долонь
вже нічого мене не спасе...