Коли ти прийдеш...
Коли ти прийдеш, сядеш тихо навпроти,
не спитаєшся лишнього і ні слова не мовиш в ту мить,
— за вікном вечір тихий зіграє нам радісні ноти
й на стіні промінь сонного сонця замайорить…
Ми чекали цього до нестями, до жаху,
витравляли всі сумніви від отар наших мрій.
Я тримаюсь за тебе і жодного страху,
жодних обмежень, мій янголе й без застережень — воїне мій …
І мені так спокійно, я знаю, що якось
ти прийдеш і все зникне у тумані ночей.
І мені так святково, я знаю, колись там,
я із сотні впізнаю погляд твоїх очей!
Застилається вічністю біль мій і втома
й заросла моя стежка із протоптаних снів,
облаштовуйся в серці моєму, як вдома!
І скажи, що кохати ти так не умів...
не спитаєшся лишнього і ні слова не мовиш в ту мить,
— за вікном вечір тихий зіграє нам радісні ноти
й на стіні промінь сонного сонця замайорить…
Ми чекали цього до нестями, до жаху,
витравляли всі сумніви від отар наших мрій.
Я тримаюсь за тебе і жодного страху,
жодних обмежень, мій янголе й без застережень — воїне мій …
І мені так спокійно, я знаю, що якось
ти прийдеш і все зникне у тумані ночей.
І мені так святково, я знаю, колись там,
я із сотні впізнаю погляд твоїх очей!
Застилається вічністю біль мій і втома
й заросла моя стежка із протоптаних снів,
облаштовуйся в серці моєму, як вдома!
І скажи, що кохати ти так не умів...
0 коментарів