Коли ти прийдеш...

Коли ти прийдеш, сядеш тихо навпроти, 
не спитаєшся лишнього і ні слова не мовиш в ту мить,
— за вікном вечір тихий зіграє нам радісні ноти 
й на стіні промінь сонного сонця замайорить… 

Ми чекали цього до нестями, до жаху,
витравляли всі сумніви від отар наших мрій.
Я тримаюсь за тебе і жодного страху, 
жодних обмежень, мій янголе й без застережень — воїне мій … 

І мені так спокійно, я знаю, що якось 
ти прийдеш і все зникне у тумані ночей. 
І мені так святково, я знаю, колись там,
я із сотні впізнаю погляд твоїх очей!

Застилається вічністю біль мій і втома 
й заросла моя стежка із протоптаних снів, 
облаштовуйся в серці моєму, як вдома! 
І скажи, що кохати ти так не умів...

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте